FSSPX Україна

Текст Святої Меси

Текст Святої Меси1 на основі Римського Месалу у польському перекладі підготували отці Бенедиктинці з Тинецького абатства, Nihil obstat: Домінік Міхаловський OSB, цензор; Imprimi potest: Матеуш Скібньовський OSB, пріор; Imprimatur: Краків, 22 червня 1963 р. Кароль Войтила, єпископ-вікарій капітули. (У цьому тексті додано третій Confiteor вірних перед Святим Причастям.) Український переклад здійснений "Благодійним фондом Святого Амбросія".

1 Джерело: молитовник "Te Deum Laudamus", видавництво "Te Deum Sp. z o.o", Варшава 2022 р., ISBN 978-83-66774-03-2

Пояснення скорочень: СМ - співана Меса (святкова), ЧМ - читана Меса (тиха), МП - Меса за померлих, ℣ i С - слова священика, ℞ i В - слова міністрантів та/або вірних, - знак хреста, яким осіняє себе священик.

Чин Меси

Меса катехуменів

частина перша

Покроплення свяченою водою

СМ: Asperges - спів на покроплення свяченою водою тільки в урочистих Месах.
Asperges me, Domine, hyssopo et mundabor. * Lavabis me, et super nivem dealbabor. * Miserere mei, Deus, secundum magnam misericordiam tuam. * Gloria Patri et Filio et Spiritui Sancto * Sicut erat in principio, et nunc, et semper, et in sæcula sæculorum. Amen. * Asperges me, Domine, hyssopo et mundabor. * Lavabis me, et super nivem dealbabor. Окропи мене, Господи, ісопом, і ощищуся. * Обмиєш мене, і паче сніга убілюся. * Помилуй мя, Боже, по великій милості Твоєй. * Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу * Як було споконвіку, і нині, і завжди, і на віки віків. Амінь. * Окропи мене, Господи, ісопом, і ощищуся. * Обмиєш мене, і паче сніга убілюся.
℣. Ostende nobis, Domine, misericordiam tuam. (In Paschal Time add: Alleluia.) С. Яви нам, о Господи, Твоє милосердя. (У пасхальний час додати: Алилуя.)
℞. Et salutare tuum da nobis. (In Paschal Time add: Alleluia.) В. І дай нам своє спасіння (У пасхальний час додати: Алилуя.)
℣. Domine exaudi orationem meam. С. Господи, почуй мою молитву.
℞. Et clamor meus ad te veniat. В. І плач мій хай до Тебе долине.
℣. Dominus vobiscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spiritu tuo. В. І з духом твоїм.
℣. Oremus. Exaudi nos, Domine sancte, Pater omnipotens, æterne Deus: et mittere digneris sanctum Angelum tuum de cælis, qui custodiat, foveat, protegat, visitet atque defendat omnes habitantes in hoc habitaculo. Per Christum Dominum nostrum С. Молимся. Вислухай нас, Господи святий, Отче всемогутній, Боже предвічний: і зволь послати з небес святого Ангела Твого, який охороняє, підбадьорює, захищає, відвідує і захищає всіх, хто живе в цьому домі. Через Христа, Господа нашого.
℞. Amen. В. Амінь.

Вступний псалом

СМ: Священик, стоячи біля підніжжя вівтаря, чинить знак хреста і читає антифон. У співаних месах священик і міністранти читають молитви біля підніжжя вівтаря, а хор співає вхідний антифон. Міністранти відповідають священику. Вiрнi стоять. У деяких Месах, які включають урочисті літургійні обряди, усі молитви біля підніжжя вівтаря пропускаються.
ЧМ: вiрнi стають на колiна.
In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen. С. Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.
℣. Introibo ad altare Dei. С. Приступаю до вівтаря Божого.
℞. Ad Deum, qui lætificat iuventutem meam. В. До Бога, котрий звеселяє від юності моєї.

Псалом 42

МП: Псалом 42 пропускається, а також пропускається в час Страстей Господніх.
℣. Iúdica me, Deus, et discérne causam meam de gente non sancta: ab hómine iníquo, et dolóso érue me. С. Обстань за мною, Боже; розсуди мою справу проти нечестивого народу; від чоловіка лукавого й несправедливого мене визволь.
℞. Quia tu es, Deus, fortitúdo mea: quare me repulísti, et quare tristis incédo, dum afflígit me inimícus? В. Бо ти, Боже, моя твердиня. Чому мене відкинув? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
℣. Emítte lucem tuam, et veritátem tuam: ipsa me deduxérunt, et adduxérunt in montem sanctum tuum, et in tabernácula tua. С. Пошли світло твоє і твою правду: вони нехай мене ведуть і заберуть на святу гору твою й до твоїх наметів.
℞. Et introíbo ad altáre Dei: ad Deum qui lætíficat iuventútem meam. В. І я прийду до жертовника Бога, до Бога радості й веселості моєї,
℣. Confitébor tibi in cíthara, Deus, Deus meus: quare tristis es, ánima mea, et quare contúrbas me? С. і прославлятиму тебе на гуслах, Боже, мій Боже! Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся в мені?
℞. Spera in Deo, quóniam adhuc confitébor illi: salutáre vultus mei, et Deus meus. В. Надійся на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.
℣. Glória Patri, et Fílio, et Spirítui Sancto. С. Слава Отцю і Сину, і Святому Духу.
℞. Sicut erat in princípio, et nunc, et semper: et in sǽcula sæculórum. Amen. В. Як було споконвіку і нині, і повсякчас, i на вiки вiчнi. Амінь.
℣. Introíbo ad altáre Dei. С. Приступаю до вівтаря Божого.
℞. Ad Deum, qui lætíficat iuventútem meam. В. До Бога, котрий звеселяє від юності моєї.

Загальна сповідь

Прилюдно звинувачуємо себе у своїх гріхах перед Господом Богом і Католицькою Церквою, щоб збудити у своїй душі глибокий жаль.
℣. Adiutórium nostrum in nómine Dómini. С. Поміч наша в імені Господнім.
℞. Qui fecit cælum et terram. В. Котрий сотворив небо і землю.
Священик у глибокому поклоні та зі складеними руками визнає провини, просячи вiрних молитися за нього. Міністрант відповідає.
℣. Confíteor Deo omnipoténti, beátæ Maríæ semper Vírgini, beáto Michaёli Archángelo, beáto Ioánni Baptístæ, sanctis Apóstolis Petro et Paulo, ómnibus Sanctis, et tibi, pater: quia peccávi nimis cogitatióne, verbo et opere (percutit sibi pectus ter): mea culpa, mea culpa, mea máxima culpa. Ideo precor beátam Maríam semper Vírginem, beátum Michaёlem Archángelum, beátum Ioánnem Baptístam, sanctos Apóstolos Petrum et Paulum, omnes Sanctos, et te, pater, orare pro me ad Dóminum, Deum nostrum. С. Сповідаюся Всемогутньому Богу, Пречистій Приснодіві Марії, святому Архангелу Михаїлу, святому Йоану Хрестителю, святим Апостолам Петру і Павлу, всім Святим і тобі, отче, що я сильно згрішив думкою, словом і вчинком (тричі б’є себе в груди): моя вина, моя вина, моя дуже велика вина. Тому благаю Пречисту Приснодіву Марію, святого Архангела Михаїла, святого Йоана Хрестителя, святих апостолів Петра і Павла, усіх Святих і тебе, отче, молися за мене до Господа Бога нашого.
Мiнiстрант вiд iменi вiрних просить Бога змилосердитися над священиком, кажучи:
℣. Misereátur tui omnípotens Deus, et, dimíssis peccátis tuis, perdúcat te ad vitam ætérnam. С. Хай змилосердиться над тобою Всемогутній Бог і, відпустивши гріхи, приведе тебе до життя вічного.
℞. Amen. В. Амiнь.
Священик випрямляється, а міністранти і вірні у поклоні перед Богом і Його Святими визнають свої гріхи. Боже Милосердя, заступництво Святих і відпущення Церквою гріхів очищають наші душі.
Confíteor Deo omnipoténti, beátæ Maríæ semper Vírgini, beáto Michaёli Archángelo, beáto Ioánni Baptístæ, sanctis Apóstolis Petro et Paulo, ómnibus Sanctis, et vobis, fratres: quia peccávi nimis cogitatióne, verbo et opere: В. Сповідаюся Всемогутньому Богу, Пречистій Приснодіві Марії, святому Архангелу Михаїлу, святому Йоану Хрестителю, святим Апостолам Петру і Павлу, всім Святим і вам, браття, що дуже згрішив я думкою, словом і вчинком:
Тричі б’ємо себе в груди
mea culpa, mea culpa, mea máxima culpa. Ideo precor beátam Maríam semper Vírginem, beátum Michaёlem Archángelum, beátum Ioánnem Baptístam, sanctos Apóstolos Petrum et Paulum, omnes Sanctos, et vos, fratres, oráre pro me ad Dóminum Deum nostrum. моя вина, моя вина, моя дуже велика вина. Тому благаю Пречисту Приснодіву Марію, святого Архангела Михаїла, святого Йоана Хрестителя, святих апостолів Петра і Павла, усіх Святих і вас, браття, моліться за мене до Господа Бога нашого.
Священик просить Бога відпустити гріхи вірних.
℣. Misereátur vestri omnípotens Deus, et, dimíssis peccátis vestris, perdúcat vos ad vitam ætérnam С. Нехай помилує вас Всемогутній Бог і, відпустивши гріхи, приведе вас до життя вічного.
℞. Amen В. Амінь.
℣. Indulgéntiam, absolutiónem et remissiónem peccatórum nostrórum tríbuat nobis omnípotens et miséricors Dóminus. С. Прощення, розрішення і відпущення гріхів нехай дарує нам всемогутній і милосердний Господь.
℞. Amen В. Амінь.
℣. Deus, tu convérsus vivificábis nos. С. Зглянься над нами, Боже, і оживи нас.
℞. Et plebs tua lætábitur in te. В. А люд Твій возрадується в Тобі.
℣. Osténde nobis, Dómine, misericórdiam tuam. С. Яви нам, Господи, Твоє милосердя.
℞. Et salutáre tuum da nobis. В. І дай нам своє спасіння.
℣. Dómine, exáudi oratiónem meam. С. Господи, почуй молитву мою.
℞. Et clamor meus ad te véniat. В. І плач мій хай до Тебе долине.
℣. Dóminus vobíscum. С. Бог з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. І з духом твоїм.
℣. Orémus. С. Молимся.
Священик піднімається східцями вівтаря і тихо молиться.
ЧМ: мiнiстрант стає на колiна на першiй сходинцi й лишається там до кiнця градуалу. Вiрнi встають.
Aufer a nobis, quǽsumus, Dómine, iniquitátes nostras: ut ad Sancta sanctórum puris mereámur méntibus introíre. Per Christum Dóminum nostrum. Amen. Ізбави нас от беззаконія наша, Господи, щоб з чистим серцем ми приступили до Найсвятіших Таїн. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Священик цілує вівтар, в якому є мощі святих, і тихо молиться. Вірні встають, якщо стояли на колінах.
Orámus te, Dómine, per mérita Sanctórum tuórum, quorum relíquiæ hic sunt, et ómnium Sanctórum: ut indulgére dignéris ómnia peccáta mea. Amen. Молимо Тебе, Господи, заслугами святих Твоїх, мощі яких тут є, і всіх Святих, щоб зволив простити всі гріхи мої. Амінь.
СМ: Під час святкової Меси з кадінням священик благословляє кадило і молиться:
Ab illo benedicáris, in cuius honore cremáberis. Amen. Будь благословений Тим, на Чию честь горiтимеш. Амiнь.
СМ: Ладан, що горить, і дим, котрий піднімається, є символом наших молитов і жертв. Спочатку священик обкаджує вівтар, потім диякон або міністрант окаджує священика як представника Христа.

частина друга

Інтроїт

Священик переходить на праву сторону вівтаря і читає Інтроїт (вхідний антифон дня). Після антифона він переходить до центру вівтаря.

Благання до Господа

Киріє - це коротка благальна єктенія з грецької літургії. Вона складається з трикратного заклику про допомогу до кожної з трьої Божих Осіб Пресвятої Тройці:
Kýrie, eléison. С. Господи, помилуй.
℞. Kýrie, eléison. В. Господи, помилуй.
℣. Kýrie, eléison. С. Господи, помилуй.
℞. Christe, eléison. В. Христе, помилуй
℣. Christe, eléison. С. Христе, помилуй
℞. Christe, eléison. В. Христе, помилуй
℣. Kýrie, eléison. С. Господи, помилуй.
℞. Kýrie, eléison. В. Господи, помилуй.
℣. Kýrie, eléison. С. Господи, помилуй.

Пісня слави

СМ: Це радісна пісня слави на честь Пресвятої Трійці за всі дари, які Вона нам уділяє, тому її співають у радісних Месах (неділя, Різдво, Великдень, урочистості ГНІХ, Матері Божої та Святих). Gloria називають ангельським гімном через його перші слова, якими ангели прославляли Христа, народженого у Вифлеємі.
ЧМ та Меси в чорних і фіолетових кольорах, а також у зелених протягом тижня та в більшості вотивних (посвячених) Мес Gloria пропускається.
Вiрнi стоять, а якщо священик сiдає (на СМ), теж сiдають. На словах, виділених курсивом, всi схиляють голови
Glória in excélsis Deo. С. Слава во вишнiх Богу,
℞. Et in terra pax homínibus bonæ voluntátis. * Laudámus te. * Benedícimus te. * Adorámus te. * Glorificámus te. * Grátias ágimus tibi propter magnam glóriam tuam. * Dómine Deus, Rex cæléstis, Deus Pater omnípotens. * Dómine Fili unigénite, Iesu Christe. * Dómine Deus, Agnus Dei, Fílius Patris. * Qui tollis peccáta mundi, miserére nobis. * Qui tollis peccáta mundi, súscipe deprecatiónem nostram. * Qui sedes ad déxteram Patris, miserére nobis. * Quóniam tu solus Sanctus. * Tu solus Dóminus. * Tu solus Altíssimus, Iesu Christe. * Cum Sancto Spíritu, in glória Dei Patris. Amen. В. i на землi мир людям доброї волi. Прославляємо Тебе, благословляємо Тебе, поклоняємось Тобi, величаємо Тебе. Подяку Тобi складаємо, бо велика слава Твоя. Господи Боже, Царю небесний, Боже Отче Всемогутнiй, Господи Сину Єдинородний, Iсусе Христе, Господи Боже, Агнче Божий, Сину Отця. Котрий береш грiхи свiту, помилуй нас. Котрий береш грiхи свiту, прийми благання нашi. Котрий сидиш праворуч Отця, помилуй нас. Бо лише Ти є Святий, лише Ти — Господь, лише Ти — Всевишнiй, Iсусе Христе зi Святим Духом у славi Бога Отця. Амiнь.

Колекта — молитва Церкви

Священик цілує вівтар, потім вітає вірних і закликає їх до молитви.
℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Orémus. С. Молімся.
Священик повертається до месалу, щоб прочитати урочисту молитву Церкви, також відому як Колекта або молитва зібрання. Священик від імені вірних просить Бога зглянутися на потреби свого народу, дарувати йому благодать і щасливо провадити до вічного життя. Часто до основної Колекти додають додаткові. Перша і остання закінчуються словами:
℣. Per ómnia sǽcula sæculórum. С. На віки віків.
℞. Amen. В. Амінь.

частина третя

Лекція

Бог відповідає на наші молитви, навчаючи нас натхненними словами про Себе і наші обов'язки перед Ним. Перше читання — це уривок зі Старого Завіту або з Послань чи Дій Апостолів. У деякі дні посту читаються дві або три лекції. В урочистих Месах лекцію співає піддиякон. Вірні сідають. Після закінчення читання відповідають:
℞. Deo gratias. В. Богу подяка.

Градуал і Алилуя

Після Лекції хор співає або священик читає текст міжлекційного співу, званий Градуал. Цей текст переважно взятий з Псалтиря. Алилуя у перекладі з єврейської мови означає "співайте Господу", це клич радості, котрий випливає із серця Церкви через милосердя Боже.
У дні посту Алилуя замінюється Трактусом, тобто псалмом. В час пасхального періоду замість Градуалу також співається Алилуя. На деякі свята співається ритмічний твір, званий Секвеція, наприклад, Dies iræ, Stabat Mater, Veni, Sancte Spiritus та інші.

Приготування до Євангелія

Після міжлекційного співу священик глибоко вклоняється перед центром вівтаря і молиться:
Munda cor meum, ac lábia mea, omnípotens Deus, qui lábia Isaíæ prophétæ cálculo mundásti igníto: ita me tua grata miseratióne dignáre mundáre, ut sanctum Evangélium tuum digne váleam nuntiáre. Per Christum Dóminum nostrum. Amen. Очисти серце моє і уста мої, всемогутній Боже, котрий уста пророка Ісаї очистив вугіллям палаючим. Так само й мене сподоби очистити Своєю милістю, щоб я міг гідно проповідувати Твоє Святе Євангеліє. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
СМ: Під час урочистої Меси священик насипає ладан і диякон, клякаючи на верхній сходині, відмовляє наступну молитву і просить у священика благословення, яке той йому уділяє. Якщо Меса відбувається без асистента, то священик молиться сам.
МП: кадило не використовують, тому цю молитву пропускають.
Поки священик молиться міністрант забирає Євангеліє з правої сторони вівтаря і переносить на ліву сторону.
℞. Iube, domne, benedícere. В. Зволь, Господи, благословити.
℣. Dóminus sit in corde tuo (meo) et in lábiis tuis (meis): ut digne et competénter annúnties (annúntiem) Evangélium suum. Amen. С. Хай буде Господь у серці твоєму (моєму) і на устах твоїх (моїх), щоб ти (я) міг гідно і належно возвіщати Його Євангеліє. Амінь.

Євангеліє

Священик переходить на ліву сторону вівтаря і читає або співає Євангеліє. В асистованих Месах це робить диякон.
width="50%"℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
Вірні разом зі священиком великим пальцем роблять знак хреста собі на чолі, устах і грудях, а священик перед цим ще й над месалом. Вірні встають.
℣. Inítium (sive Sequéntia) sancti Evangélii secúndum ... С. Початок (або Продовження) Святого Євангелiя вiд ...
℞. Glória tibi, Dómine. В. Слава Тобi, Господи.
Закінчивши читати Євангеліє, священик цілує месал, знімає маніпулу і тихо говорить:
Per evangélica dicta deleántur nostra delícta. Хай словами Євангелія очистяться наші провини.
℞. Laus tibi, Christe. В. Слава Тобi, Христе.

Проповідь

СМ: Під час урочистих Мес диякон окаджує священика. Коли священик виголошує проповідь, вірні сидять.

Символ віри

Священик підходить до центру вівтаря, вдягає маніпулу і починає молитву. Символ віри відмовляється: у неділю; на святах 1-го класу та у вотивних Месах 1-го класу; на свята 2-го класу Христа Господа і Пресвятої Богородиці; під час октав Різдва, Пасхи та П’ятидесятниці; на великі свята Апостолів та Євангелистів і на празник собору св. Ап. Петра.
Вірні стоять, але якщо священик сідає на СМ, то вони також сідають.
ЧМ: міністрант стає на коліна.
Всі схиляють голову на словах, виділених курсивом, вклякають на виділених словах та осіняють себе знаком хреста в кінці.
Credo in unum Deum, С. Вірую в єдиного Бога,
℞. Patrem omnipoténtem, factórem cæli et terræ, visibílium ómnium et in visibílium. * Et in unum Dóminum Iesum Christum, Fílium Dei unigénitum. * Et ex Patre natum ante ómnia sǽcula. * Deum de Deo, lumen de lúmine, Deum verum de Deo vero. * Génitum, non factum, consubstantiálem Patri: per quem ómnia facta sunt. * Qui propter nos hómines et propter nostram salútem descéndit de cælis. * (Hic genuflectitur) Et incarnátus est de Spíritu Sancto ex María Vírgine: et homo factus est. * Crucifíxus étiam pro nobis: sub Póntio Piláto passus, et sepúltus est. * Et resurréxit tértia die, secúndum Scriptúras. * Et ascéndit in cælum: sedet ad déxteram Patris. * Et íterum ventúrus est cum glória iudicáre vivos et mórtuos: cuius regni non erit finis. * Et in Spíritum Sanctum, Dóminum et vivificántem, qui ex Patre Filióque procédit. * Qui cum Patre et Fílio simul adorátur et conglorificátur: qui locútus est per Prophétas. * Et unam sanctam cathólicam et apostólicam Ecclésiam. * Confíteor unum baptísma in remissiónem peccatórum. * Et exspécto resurrectiónem mortuórum. * Et vitam ventúri sǽculi. * Amen. В. Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця рожденного перед всіма віками. Бога від Бога, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов з небес (всі вклякають), і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком. І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. І в єдину, святу, соборну і апостольську Церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

 

Меса вірних

частина перша

Оферторій

Священик цілує вівтар та, обернувшись до людей, закликає всіх до молитви:
℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Orémus С. Молімся.
СМ: Під час жертвування хор співає антифон оферторію, який припадає на цей день. У хвилині жертвування віддаймо Господу Ісусу все наше життя, усі наші вчинки, турботи та радощі, хай Він покладе наші дари перед Престолом Бога в небі.
ЧМ: священик молиться сам.

Жертвування хліба

Священик відкриває чашу, міністрант дзвонить у дзвін. Потім, підносячи патену з гостією, священик жертвує хліб.
Súscipe, sancte Pater, omnípotens ætérne Deus, hanc immaculátam hóstiam, quam ego indígnus fámulus tuus óffero tibi Deo meo vivo et vero, pro innumerabílibus peccátis, et offensiónibus, et neglegéntiis meis, et pro ómnibus circumstántibus, sed et pro ómnibus fidélibus christiánis vivis atque defúnctis: ut mihi et illis profíciat ad salútem in vitam ætérnam. Amen. Прийми, Святий Отче, Всемогутнiй Вiчний Боже, цю непорочну жертву, яку я, недостойний слуга Твiй, приношу Тобi, моєму живому і правдивому Богу, за мої незліченні гріхи, образи та упущення і за всіх присутніх тут, а також за всiх вiрних християн, живих i померлих; щоб вона послужила менi та їм на спасiння у вiчному життi. Амiнь.
Зробивши знак хреста патеною, священик кладе гостію на вівтар.

Приготування вина і води

Міністранти приносять ампули з вином і водою. Священик, відійшовши у правий бік, вливає у чашу вино і кілька крапель води, яку благословляє (за винятком МП). Таке поєднання вина і води робиться на пам'ять про кров і воду, які випливли з боку Ісусового. Вода також є символом вірних, які разом з Христом, Головою Церкви, з’єднані як вода з вином і жертвують себе Богу Отцю разом з Ним.
Deus, qui humánæ substántiæ dignitátem mirabíliter condidísti, et mirabílius reformásti: da nobis, per huius aquæ et vini mystérium, eius divinitátis esse consórtes, qui humanitátis nostræ fíeri dignátus est párticeps, Iesus Christus, Fílius tuus, Dóminus noster: Qui tecum vivit et regnat in unitáte Spíritus Sancti Deus: per ómnia sǽcula sæculórum. Amen. Боже, Ти чудесним чином сотворив гiднiсть людської природи та ще чудеснiше вiдновив її; дай нам через цю тайну води та вина стати спiвучасниками Божественностi Того, Хто благоволив стати причасним до нашої людської природи, Iсуса Христа, Сина Твого, Господа нашого, Котрий з Тобою живе i царює в єдностi Святого Духа, Бог на вiки віків. Амiнь.

Жертвування вина

На середині вівтаря священик піднімає чашу і робить нею над вівтарем знак хреста.
Offérimus tibi, Dómine, cálicem salutáris, tuam deprecántes cleméntiam: ut in conspéctu divínæ maiestátis tuæ, pro nostra et totíus mundi salúte, cum odóre suavitátis ascéndat. Amen. Приносимо Тобі, Господи, чашу спасіння, благаючи Твого милосердя, щоб вона солодким ароматом вознеслася перед лицем Твоєї Божественної Величі заради спасіння нашого і всього світу. Амінь.

Жертвопринесення

Священик схиляється і читає молитву Азарії у вогненній печі (Дан. 3,39-40)
In spíritu humilitátis et in ánimo contríto suscipiámur a te, Dómine: et sic fiat sacrifícium nostrum in conspéctu tuo hódie, ut pláceat tibi, Dómine Deus. В дусі смирення і з сокрушенною душею прийми нас, Господи, і хай наша жертва перед Тобою сьогодні буде такою, яка була б Тобі до вподоби, Господи Боже.
Священик робить великий знак хреста над дарами і просить Святого Духа благословити жертву.
Veni, sanctificátor omnípotens ætérne Deus: et bénedic hoc sacrifícium, tuo sancto nómini præparátum. Прийди, Освятителю, Всемогутнiй Вiчний Боже, та благослови цю жертву, приготовану [на славу] Твого святого Iменi.

Кадіння

СМ: Кадіння відбувається тільки на урочистих Месах. Священик благословляє ладан.
Per intercessiónem beáti Michaёlis Archángeli, stantis a dextris altáris incénsi, et ómnium electórum suórum, incénsum istud dignétur Dóminus bene dícere, et in odórem suavitátis accípere. Per Christum Dóminum nostrum. Amen. За заступництвом святого Архистратига Михаїла, що стоїть праворуч від вівтаря кадіння, і всіх його вибраних, хай Господь зволить благословити цей ладан і прийняти його як солодкі пахощі. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Священик спершу обкаджує Розп'яття.
Incénsum istud a te benedíctum ascéndat ad te, Dómine: et descéndat super nos misericórdia tua. Ладан цей, що Ти благословив, хай підійметься до Тебе, Господи, а на нас хай зійде милість Твоя.
Потім обкаджує реліквії Святих і сам вівтар, читаючи слова Пс. 140,2-4
Dirigátur, Dómine, orátio mea, sicut incénsum, in conspéctu tuo: elevátio mánuum meárum sacrifícium vespertínum. Pone, Dómine, custódiam ori meo, et óstium circumstántiæ lábiis meis: ut non declínet cor meum in verba malítiæ, ad excusándas excusatiónes in peccátis. Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх - немов вечірня жертва. Постав, о Господи, моїм устам сторожу; до дверей губ моїх - варту! Не дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня.
Віддаючи кадило диякону, говорить:
Accéndat in nobis Dóminus ignem sui amóris et flammam ætérnæ caritátis. Amen. Нехай Господь запалить у нас вогонь своєї приязні та полум’я вічного милосердя. Амінь.
Мiнiстрант окаджує священика. Потім відбувається окаджування iнших мiнiстрантiв по черзі, потім вiрних, котрі встають перед тим, як їх обкаждуватимуть.
МП: окаджують лише священика.

Вмивання рук

Міністранти приносять посуд для вмивання та рушничок. Священик після кадіння або відразу після жертвування приношень переходить на праву сторону і вмиває пальці, одночасно читаючи Псалом 25. Це нагадування про те, що треба пробудити покаяння, щоб мати змогу з чистою душею приступити до Жертви.
Lavábo inter innocéntes manus meas: et circúmdabo altáre tuum. Dómine: Ut áudiam vocem laudis, et enárrem univérsa mirabília tua. Dómine, diléxi decórem domus tuæ, et locum habitatiónis glóriæ tuæ. Ne perdas cum ímpiis, Deus, ánimam meam, et cum viris sánguinum vitam meam: In quorum mánibus iniquitátes sunt: déxtera eórum repléta est munéribus. Ego autem in innocéntia mea ingréssus sum: rédime me, et miserére mei. Pes meus stetit in dirécto: in ecclésiis benedícam te, Dómine. Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, щоб вголос славити Тебе і звістити всі чудеса Твої. Господи, возлюбив я красу дому Твого і місце обителі слави Твоєї. Не погуби з нечестивими душу мою і з мужами кровожерними життя моє, в руках у яких беззаконня, правиця їх повна хабарів. А я в невинності моїй ходив; ізбав мене, Господи, і помилуй мене. Нога моя стала на праведній дорозі, в зібраннях благословлятиму Тебе, Господи.
МП та в час Страстей Господніх наступнi рядки пропускаються:
℣. Glória Patri, et Fílio, et Spirítui Sancto. С. Слава Отцю, i Сину, i Святому Духу.
℞. Sicut erat in princípio, et nunc, et semper: et in sǽcula sæculórum. Amen. В. Як було спочатку і нині, і повсякчас, i на вiки вiчнi. Амінь.
Мiнiстрант, поставивши на мiсце воду, бере дзвiночок та стає навколiшки на сходах, праворуч вiд священика.

Завершення оферторію

Священик, схилившись над центром вівтаря, молиться:
Súscipe, sancta Trinitas, hanc oblatiónem, quam tibi offérimus ob memóriam passiónis, resurrectiónis et ascensiónis Iesu Christi Dómini nostri: et in honórem beátæ Maríæ semper Vírginis, et beáti Ioánnis Baptistæ, et sanctórum Apostolórum Petri et Pauli, et istórum, et ómnium Sanctórum: ut illis profíciat ad honórem, nobis autem ad salútem: et illi pro nobis intercédere dignéntur in cælis, quorum memóriam ágimus in terris. Per eúndem Christum Dóminum nostrum. Amen. Прийми, о Пресвята Тройце, це приношення, яке складаємо Тобі на спомин Страстей, Воскресіння і Вознесіння Ісуса Христа, Господа нашого, і на честь Пресвятої Приснодіви Діви Марії, святого Йоана Хрестителя, святих Апостолів Петра і Павла і тих (чиї мощі знаходяться на вівтарі) і всіх Святих: хай воно буде їм на славу, а нам на спасіння, і хай благоволять заступатися за нас на небі ті, чию пам'ять ми почитаємо на землі. Через того ж Христа, Господа нашого. Амінь.

Заклик до молитви і Секрета

Священик цілує вівтар і звертається до вірних, просячи особливої зосередженості та єдності в молитві.
℣. Oráte, fratres: ut meum ac vestrum sacrifícium acceptábile fiat apud Deum Patrem omnipoténtem. С. Молiться, брати, щоб моя i ваша жертва стала угодною Богу Отцю Всемогутньому.
℞. Suscípiat Dóminus sacrifícium de mánibus tuis ad laudem et glóriam nominis sui, ad utilitátem quoque nostram, totiúsque Ecclésiæ suæ sanctæ. В. Нехай Господь прийме жертву з твоїх рук на честь i славу свого Iменi, а також для блага нашого i всiєї Його святої Церкви.
℣. Amen. С. Амінь.
Потім, розвівши руки над приношенням, священик читає молитву (або молитви), яка припадає на той день, коли він пропонує жертву Богу. Ця молитва називається Секрета, бо читається тихо. Після останньої молитви священик голосно говорить:
℣. Per ómnia sǽcula sæculórum. С. На вiки віків.
℞. Amen. В. Амінь.
Священик, приносячи жертву силою Христовою, складає Богу молитву слави і подяки. Тому ми називаємо її євхаристійною («подячною»). Однак він двічі перериває цю молитву, щоб відмовити молитву заступництва.

частина друга

Префація

СМ: вірні стоять. ЧМ: вірні стають на коліна
℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Sursum corda. С. Вгору піднесімо серця.
℞. Habémus ad Dóminum. В. Піднесли до Господа.
℣. Grátias agamus Dómino Deo nostro. С. Подяку складаймо Господу Богу нашому.
℞. Dignum et iustum est. В. Достойно і праведно є.
Читається у звичайні неділі.
Vere dignum et justum est, æquum et salutáre, nos tibi semper, et ubíque grátias ágere: Dómine sancte, Pater omnípotens, ætérne Deus: Qui cum unigenito Filio tuo et Spiritu Sancto unus es Deus, unus es Dominus: non in unius singularitate personæ, sed in unius Trinitate substantiæ. Quod enim de tua gloria, revelante te, credimus, hoc de Filio tuo, hoc de Spritu Sancto sine differentia discretionis sentimus. Ut in confessione veræ sempiternæque Deitatis, et in personis proprietas, et in essentia unitas, et in maiestate adoretur æqualitas. Quam laudant Angeli atque Archangeli, Cherubim quoque ac Seraphim: qui non cessant clamare cotidie, una voce dicentes: Воістину достойно і праведно, правильно і спасенно завжди і всюди складати Тобі подяку, Господи, Отче Святий, всемогутній і вічний Боже. Ти з Єдинородним Твоїм Сином і Святим Духом єси один Бог, один Господь, не в одній Особі, але в єдиній сутності Трійці. Бо з Твого об’явлення ми віримо у Твою славу, так само ми віримо у Твого Сина і так само у Святого Духа без різниці. Сповідуючи правдиве і вічне Божество, ми поклоняємося розділеності Осіб, єдності в суті та рівності у величі. Цю велич оспівують ангели і архангели, херувими і серафими, які щодня непрестанно голосять, в один голос взиваючи:

Священик схиляється, а міністрант дзвонить у дзвінок на кожне Sanctus. Вірні стають на коліна і вголос промовляють:
℞. Sanctus, Sanctus, Sanctus Dóminus Deus Sábaoth. Pleni sunt cæli et terra glória tua. Hosánna in excélsis. Benedíctus qui venit in nómine Dómini. Hosánna in excélsis. В. Свят, свят, свят Господь Бог Саваот. Повне небо і земля слави Твоєї. Осанна во вишніх. Благословенний хто йде во ім’я Господнє. Осанна во вишніх.

Канон Святої Меси

Молитви канону, походження яких сягає перших століть Церкви, точно відображають думку апостолів і Спасителя. Тому ми повинні з великою пошаною і радістю читати зі священиком ті молитви, які були освячені такою давньою традицією.

Молитва про заступництво

Принісши жертву за всіх, священик просить (а) за всю Церкву воюючу, (б) за присутніх, що беруть участь у Жертві, (в) в єдності з Церквою тріумфуючою. "Спершу слід принести жертву і тоді виголосити імена тих, котрих належить" (св. Інокентій І †417р.) Імена читалися з табличок, які називалися диптихами. На них були написані імена живих і померлих, яких поручали молитвам вірних, та імена святих, яких поминали при складанні жертви того дня.
Te igitur, clementíssime Pater, per Iesum Christum, Fílium tuum, Dóminum nostrum, súpplices rogámus ac pétimus, uti accépta hábeas et benedícas, hæc dona, hæc múnera, hæc sancta sacrifícia illibáta. Тому, наймилосердніший Отче, через Ісуса Христа, Твого Сина, а нашого Господа, ми смиренно і щиро благаємо Тебе милостиво прийняти і благословити ці дари, ці приношення, цю святу, непорочну жертву.
За воюючу Церкву:
In primis, quæ tibi offérimus pro Ecclésia tua sancta cathólica: quam pacificáre, custodíre, adunáre et régere dignéris toto orbe terrárum: una cum fámulo tuo Papa nostro N. et Antístite nostro N. et ómnibus orthodóxis, atque cathólicæ et apostólicæ fídei cultóribus. Передусім ми приносимо їх Тобі за Твою Святу Вселенську Церкву: даруй їй мир, бережи її, об’єднай і керуй нею по всьому світу разом з Твоїм слугою, нашим Папою H. і з нашим Єпископом H., і з усіма правовірними, а також ісповідниками католицької і апостольської віри.
За присутніх:
Meménto, Dómine, famulórum famularúmque tuarum N. et N. et ómnium circumstántium, quorum tibi fides cógnita est et nota devótio, pro quibus tibi offérimus: vel qui tibi ófferunt hoc sacrifícium laudis, pro se suísque ómnibus: pro redemptióne animárum suárum, pro spe salútis et incolumitátis suæ: tibíque reddunt vota sua ætérno Deo, vivo et vero. Пом’яни, Господи, слуг і слугинь Твоїх H. i H., і всіх присутніх тут, чия віра відома Тобі і чия відданість знана, за котрих ми приносимо Тобі цю жертву слави, або котрі самі приносять її Тобі за себе і за своїх близьких, заради відкуплення своїх душ, в надії на спасіння і порятунок, і возносять свої молитви до Тебе, Бога вічного, живого і правдивого.
В єдності з тріумфуючою Церквою:
Communicántes, et memóriam venerántes, in primis gloriósæ semper Vírginis Maríæ, Genetrícis Dei et Dómini nostri Iesu Christi: sed et beati Ioseph, eiusdem Virginis Sponsi, et beatórum Apostolórum ac Mártyrum tuórum, Petri et Pauli, Andréæ, Iacóbi, Ioánnis, Thomæ, Iacóbi, Philíppi, Bartholomǽi, Matthǽi, Simónis et Thaddǽi: Lini, Cleti, Cleméntis, Xysti, Cornélii, Cypriáni, Lauréntii, Chrysógoni, Ioánnis et Pauli, Cosmæ et Damiáni: et ómnium Sanctórum tuórum; quorum méritis precibúsque concédas, ut in ómnibus protectiónis tuæ muniámur auxílio. Per eúndem Christum Dóminum nostrum. Amen. Перебуваючи в сопричасті, ми з пошаною споминаємо передусім преславну Приснодіву Марію, Мати Божу, і Господа нашого Ісуса Христа: а також святого Йосифа, обручника Пресвятої Діви, і святих апостолів і мучеників твоїх: Петра і Павла, Андрія, Якова, Йоана, Тому, Якова, Филипа, Вартоломея, Матея, Симона і Тадея, Ліна, Клета, Климента, Сикста, Корнилія, Кипріяна, Лаврентія, Хризогона, Йоана і Павла, Косму і Дам’яна і всіх Твоїх Святих. Задля їхніх заслуг і молитов підтримай нас у кожній потребі Своєю поміччю. Через того ж Христа, Господа нашого. Амінь.

Благання прийняти жертву

Священик простягає руки над гостією та чашею, і коли він починає благословляти, міністрант дзвонить, а вірні стають на коліна.
Hanc igitur oblatiónem servitútis nostræ, sed et cunctæ famíliæ tuæ, quǽsumus, Dómine, ut placátus accípias: diésque nostros in tua pace dispónas, atque ab ætérna damnatióne nos éripi, et in electórum tuórum iúbeas grege numerári. Per Christum Dóminum nostrum. Amen. Тому просимо Тебе, Господи, прийми милостиво цю жертву слуг Твоїх, як від усього народу Твого, і наповни дні наші миром Твоїм, захисти нас від вічної загибелі і причисли нас до вибраних Твоїх. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Благання про переміну

Кульмінація в Жертві Святої Меси є переміна хліба і вина в Тіло і Кров Господа. Жертва, яка приноситься на вівтарі, є Жертвою, котра була принесена на Голгофі. Той самий Священик і та сама Жертва. Пробудімо в собі віру в присутність Христа під виглядом хліба і вина; коли священик підносить їх вгору, тихо промовляймо слова св. Томи: "Господь мій і Бог мій".
Quam oblatiónem tu, Deus, in ómnibus, quǽsumus, benedíctam, adscríptam, ratam, rationábilem, acceptabilémque fácere dignéris: ut nobis Corpus, et Sanguis fiat dilectíssimi Fílii tui, Dómini nostri Iesu Christi. Просимо Тебе, Боже, зволь ці принесені дари благословити, визнати, затвердити, правдивими і приємними Собі вчинити, щоб вони стали для нас Тілом і Кров’ю Твого найдорожчого Сина, Господа нашого Ісуса Христа.

Освячення хліба

Священик бере в руки Гостію.
Qui prídie quam paterétur, accépit panem in sanctas ac venerábiles manus suas, et elevátis óculis in cælum ad te Deum Patrem suum omnipoténtem, tibi grátias agens, benedíxit, fregit, dedítque discípulis suis, dicens: Котрий напередодні страстей взяв хліб у Свої святі і достойні руки, підвів очі до неба, до Тебе, свого Всемогутнього Бога Отця і, склавши Тобі подяку, благословив, преломив і дав своїм учням, кажучи:
Священик схиляється над Гостією.
HOC EST ENIM CORPUS MEUM ЦЕ Є ТIЛО МОЄ
Коли священик підносить Святу Гостію, міністрант дзвонить у дзвін, а вірні в тиші адорують Тіло Христове.

Освячення вина

Священик бере в руки чашу.
Símili modo postquam cenátum est, accípiens et hunc præclárum cálicem in sanctas ac venerábiles manus suas item: tibi grátias agens, benedixit, dedítque discípulis suis, dicens: Так само після вечері: взяв цю чудову чашу в Свої святі і достойні руки, знову склавши Тобі подяку, благословив її і дав своїм учням, кажучи:
Священик схиляється над чашею.
HIC EST ENIM CALIX SANGUINIS MEI, ЦЕ Є ЧАША КРОВI МОЄЇ,
NOVI ET ÆTERNI TESTAMENTI: НОВОГО I ВIЧНОГО ЗАПОВIТУ:
MYSTERIUM FIDEI: ТАЙНА ВIРИ:
QUI PRO VOBIS ET PRO MULTIS EFFUNDETUR IN REMISSIONEM PECCATORUM. КОТРА ЗА ВАС I ЗА БАГАТЬОХ БУДЕ ПРОЛИТА НА ВIДПУЩЕННЯ ГРIХIВ.
Hæc quotiescúmque fecéritis, in mei memóriam faciétis. Кожного разу, коли ви робите це, робіть на спомин про мене.
Коли священик піднімає Чашу, міністрант дзвонить, а вірні в тиші адорують Пресвяту Кров.

Спомин про таємницю Відкуплення

Пам'ять про Христа є не тільки пустим спогадом, але реальним відображенням усієї таємниці Відкуплення, що підкреслюється священиком у наступній молитві, яка називається "анамнезою", тобто "спомином".
Unde et mémores, Dómine, nos servi tui, sed et plebs tua sancta, eiúsdem Christi Fílii tui, Dómini nostri, tam beátæ passiónis, nec non et ab ínferis resurrectiónis, sed et in cælos gloriósæ ascensiónis: offérimus præcláræ maiestáti tuæ de tuis donis ac datis hóstiam puram, hóstiam sanctam, hóstiam immaculátam Panem sanctum vitæ ætérnæ et Cálicem salútis perpétuæ. Тому, Господи, ми, Твої слуги і Твій святий народ, споминаючи як блаженні страсті Христа, Сина Твого, Господа нашого, так і Його воскресіння з аду та на небеса преславне вознесіння, приносимо Твоїй найдостойнішій величі з отриманих від Тебе дарів Жертву чисту, Жертву святу, Жертву непорочну, Хліб святий вічного життя і Чашу вічного спасіння.

Молитва про прийняття безкровної Жертви

Бог милостиво прийняв жертви Старого Завіту, які були лише прообразом Жертви Христової. Наскільки ж прихильніше він дивиться на Жертву Нового Завіту!
Supra quæ propítio ac seréno vultu respícere dignéris: et accépta habére, sicúti accépta habére dignátus es múnera púeri tui iusti Abel, et sacrifícium Patriárchæ nostri Abrahæ: et quod tibi óbtulit summus sacérdos tuus Melchísedech, sanctum sacrifícium, immaculátam hóstiam. Зверни на Неї Свій милостивий і ясний погляд та прийми Її, як Ти прийняв приношення Свого слуги, праведного Авеля, жертву нашого патріарха Авраама, і те, що приніс Тобі Твій первосвященик Мелхиседек, святе приношення, непорочну Жертву.

Друга благальна молитва

Священик, схилившись над вівтарем, молиться про ласки для присутніх:
Súpplices te rogámus, omnípotens Deus: iube hæc perférri per manus sancti Angeli tui in sublíme altáre tuum, in conspéctu divínæ maiestátis tuæ: ut, quotquot osculatur altare, ex hac altáris participatióne sacrosánctum Fílii tui Corpus et Sánguinem sumpsérimus, omni benedictióne cælésti et grátia repleámur. Per eúndem Christum Dóminum nostrum. Amen. Смиренно благаємо Тебе, Всемогутній Боже: хай ця жертва руками Твого святого Ангела буде занесена на вишній Твій престіл, перед обличчя Твоєї Божої величі, щоб ми, приймаючи з цього вівтаря Пресвяті Тіло і Кров Твого Сина, сповнилися всяким небесним благословенням і благодаттю. Через того ж Христа, Господа нашого. Амінь.
За померлих:
Meménto étiam, Dómine, famulórum famularúmque tuárum N. et N. (Пригадай, за кого молишся), qui nos præcessérunt cum signo fídei, et dórmiunt in somno pacis. Пам’ятай також, Господи, про своїх слуг і слугинь H. i H., котрі перед нами відійшли зі знаком віри і покояться у сні миру.
Ipsis, Dómine, et ómnibus in Christo quiescéntibus, locum refrigérii, lucis et pacis, ut indúlgeas, deprecámur Per eúndem Christum Dóminum nostrum. Amen. Благаємо Тебе: приведи їх та всіх, хто спочиває у Христі, до місця прохолоди, світла та миру. Через того ж Христа, Господа нашого. Амінь.
В єдності з Церквою тріумфуючою: (На перших словах священик б'є себе в груди)
Nobis quoque peccatóribus fámulis tuis, de multitúdine miseratiónum tuárum sperántibus, partem áliquam et societátem donáre dignéris, cum tuis sanctis Apóstolis et Martýribus: cum Ioánne, Stéphano, Matthía, Bárnaba, Ignátio, Alexándro, Marcellíno, Petro, Felicitáte, Perpétua, Agatha, Lúcia, Agnéte, Cæcília, Anastásia, et ómnibus Sanctis tuis: intra quorum nos consórtium, non æstimátor mériti, sed véniæ, quǽsumus, largítor admítte. Per Christum Dóminum nostrum. І нам, грішним слугам Твоїм, що уповають на безмірність Твого милосердя, зволь дати участь і сопричастя зі святими Твоїми апостолами і мучениками: Йоаном (Хрестителем), Стефаном, Матеєм, Варнавою, Ігнатієм, Олександром, Марцеліном, Петром, Феліцитою, Перпетуєю, Агатою, Люцією, Агнесою, Цецилією, Анастасією і всіма Твоїми Святими; просимо прийняти нас до їхнього гурту не як суддя по заслугах, а як милосердний. Через Христа, Господа нашого.
Закінчення.
Per quem hæc ómnia, Dómine, semper bona creas, sanctíficas, vivíficas, benedícis et præstas nobis. Через Котрого Ти, Господи, усі ці блага завжди твориш, освячуєш, оживляєш, благословляєш і даєш нам.
Священик відкриває Чашу і св. Гостією робить п'ять разів знак хреста, потім невисоко піднімає Чашу разом з Гостією (мале піднесення). Водночас він прославляє Бога промовляючи:
Per ipsum, et cum ipso, et in ipso est tibi Deo Patri omnipoténti, in unitáte Spíritus Sancti omnis honor, et glória. Через Нього, i з Ним, i в Ньому, Тобi, Боже Отче Всемогутнiй, в єдностi Святого Духа всяка честь i слава.
℣. Per ómnia sǽcula sæculórum. С. На віки віків.
℞. Amen. В. Амінь.
Вірні встають.

частина третя

Молитва Господня

Тепер, після принесення Жертви, відбувається бенкет. У відповідь на наші дари, прохання та благання Бог дає нам святу поживу, в якій містяться всі ласки і блага, бо цією поживою є Сам Господь Ісус під виглядом хліба і вина. Це є підтвердженням, що Бог вислухав нас і хоче допомогти нам, як Своїм дітям. Готуючись до Святого Причастя промовляймо з глибини серця «Отче наш» і просімо Господа Ісуса, щоб Його Тіло, яке споживатимемо, стало нам ліком для душі і тіла.
℣. Orémus: Præcéptis salutáribus móniti, et divína institutióne formáti, audémus dícere: С. Молiмся: Спасенними заповiдями навченi i божественною настановою приготовані, осмiлюємся взивати:
Pater noster, qui es in cælis: Sanctificétur nomen tuum: Advéniat regnum tuum: Fiat volúntas tua, sicut in cælo, et in terra. Panem nostrum cotidiánum da nobis hódie. Et dimítte nobis débita nostra, sicut et nos dimíttimus debitóribus nostris. Et ne nos indúcas in tentatiónem. Отче наш, що єси на небесах, хай святиться iм’я Твоє, хай прийде Царство Твоє, хай буде воля Твоя як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам сьогоднi i прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим. I не введи нас у спокусу.
℞. Sed líbera nos a malo. В. Aле визволи нас вiд лукавого.
℣. (тихо) Amen. С. Амінь.
Священик складає останнє прохання:
Líbera nos, quǽsumus Dómine, ab ómnibus malis, prætéritis, præséntibus et futúris: et intercedénte beáta et gloriósa semper Vírgine Dei Genetríce María, cum beátis Apóstolis tuis Petro et Paulo, atque Andréa, et ómnibus Sanctis, da propítius pacem in diébus nostris: ut, ope misericórdiæ tuæ adiúti, et a peccáto simus semper líberi et ab omni perturbatióne secúri. Per eúndem Dóminum nostrum Iesum Christum, Fílium tuum. Qui tecum vivit et regnat in unitáte Spíritus Sancti Deus. Спаси нас, молимось, Господи, від усякого зла, минулого, теперішнього і майбутнього, і за заступництвом Пресвятої і преславної Приснодіви Марії, Матері Божої, святих Твоїх апостолів Петра і Павла, а також Андрія, і всіх Святих, обдаруй милостиво нашi днi миром, а Твоє милосердя хай допоможе нам завжди бути вільними від гріха і безпечними від усякого сум'яття. Через того ж Господа нашого Ісуса Христа, Твого Сина, Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа — Бог.

Ламання хліба і молитва за мир

Обряд ламання хліба також є символом насильницької смерті Ісуса Христа, а з’єднання Гостії з Кров’ю свідчить про Його воскресіння. Першим плодом Євхаристії є мир, тобто єдність з Богом і єдність між нами.
Священик ламає св. Гостію на три частини, промовляючи:
℣. Per ómnia sǽcula sæculórum. С. На вiки вiків.
℞. Amen. В. Амiнь.
Священик опускає частинку св. Гостії у чашу, кажучи:
℣. Pax Dómini sit semper vobíscum. С. Мир Господній нехай завжди буде з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Hæc commíxtio, et consecrátio Córporis et Sánguinis Dómini nostri Iesu Christi, fiat accipiéntibus nobis in vitam ætérnam. Amen. С. Це з’єднання i освячення Тiла i Кровi Господа нашого Iсуса Христа нехай буде нам, причасникам, на життя вічне. Амінь.
Вірні стають на коліна, а священик схиляється. Промовляючи наступні слова всі б'ють себе в груди.
Agnus Dei, qui tollis peccáta mundi: miserére nobis. Агнче Божий, що береш грiхи свiту, помилуй нас.
Agnus Dei, qui tollis peccáta mundi: miserére nobis. Агнче Божий, що береш грiхи свiту, помилуй нас.
Agnus Dei, qui tollis peccáta mundi: dona nobis pacem. Агнче Божий, що береш грiхи свiту, даруй нам мир.
МП: ніхто не б'ється в груди і замість miserére nobis (помилуй нас) говориться dona eis réquiem (даруй їм відпочинок), а третій заклик такий: dona eis réquiem sempitérnam (даруй їм вічний відпочинок).

Молитви перед Причастям

Далі йдуть три тихі приватні молитви священика, які гарно пригадують, який вплив має св. Причастя на наші душі: мир, зцілення, ласка Божа. Покладаймося в цей момент на заслуги Христа і віру Церкви.
Dómine Iesu Christe, qui dixísti Apóstolis tuis: Pacem relínquo vobis, pacem meam do vobis: ne respícias peccáta mea, sed fidem Ecclésiæ tuæ; eámque secúndum voluntátem tuam pacificáre et coadunáre dignéris: Qui vivis et regnas Deus per ómnia sǽcula sæculórum. Amen. Господи Ісусе Христе, Ти сказав своїм Апостолам: “Мир залишаю вам, мир мій даю вам”: не зважай на мої гріхи, але на віру Твоєї Церкви і, згідно з Твоєю волею, обдаруй її миром та єдністю, Котрий живеш і царюєш на віки віків. Амінь.
Dómine Iesu Christe, Fili Dei vivi, qui ex voluntáte Patris, cooperánte Spíritu Sancto, per mortem tuam mundum vivificásti: líbera me per hoc sacrosánctum Corpus et Sánguinem tuum ab ómnibus iniquitátibus meis et univérsis malis: et fac me tuis semper inhærére mandátis, et a te numquam separári permíttas: Qui cum eódem Deo Patre et Spíritu Sancto vivis et regnas Deus in sǽcula sæculórum. Amen. Господи Iсусе Христе, Сину Бога живого, що з волi Отця за спiвучастю Святого Духа Своєю Смертю дав свiтовi життя: визволи мене цим Пресвятим Тiлом i Кров’ю Твоєю вiд усього мого беззаконня і вiд всякого зла. Вчини також, щоб я завжди тримався Твоїх заповiдей та нiколи не дозволь менi вiдлучитися від Тебе. Котрий з тим же Богом Отцем i Святим Духом живеш i царюєш, Бог на всi вiки вiчні. Амiнь.
Percéptio Córporis tui, Dómine Iesu Christe, quod ego indígnus súmere præsúmo, non mihi provéniat in iudícium et condemnatiónem: sed pro tua pietáte prosit mihi ad tutaméntum mentis et córporis, et ad medélam percipiéndam: Qui vivis et regnas cum Deo Patre in unitáte Spíritus Sancti Deus, per ómnia sǽcula sæculórum. Amen. Хай Причастя Тiла Твого, Господи Iсусе Христе, яке я негiдний збираюся прийняти, не накличе на мене суд та осудження, але завдяки Твоєму милосердю захистить мене та зцілить мою душу й тiло. Котрий живеш i царюєш з Богом Отцем в єдностi Святого Духа, Бог на вiки віків. Амiнь.

Причастя священика

Після коліноприклоніння священик бере Святу Гостію в руки і схиляється над вівтарем, щоб прийняти її, кажучи:
Panem cæléstem accipiam, et nomen Dómini invocábo. Хлiб небесний прийму та iм’я Господнє призову.
Міністрант дзвонить щоразу, коли священик, тримаючи Гостію в лівій руці, правою б'є себе в груди, тричі кажучи:
Dómine, non sum dignus ut intres sub tectum meum: sed tantum dic verbo, et sanábitur ánima mea. Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, i одужає душа моя.
Тримаючи в правій руці Святу Гостію, священик чинить нею знак хреста і промовляє наступні слова, після чого її споживає:
Corpus Dómini nostri Iesu Christi custódiat ánimam meam in vitam ætérnam. Amen. Тiло Господа нашого Iсуса Христа нехай береже душу мою на вiчне життя. Амінь.
Через деякий час священик бере в руки чашу і молиться словами псалма, який Христос промовляв під час Тайної Вечері:
Quid retríbuam Dómino pro ómnibus quæ retríbuit mihi? Cálicem salutáris accípiam, et nomen Dómini invocábo. Laudans invocábo Dóminum, et ab inimícis meis salvus ero. Що воздам Господеві за все, що Він для мене зробив? Чашу спасіння прийму, і Ім’я Господнє призову. Похвалою призову Господа і від ворогів моїх спасуся.
Sanguis Dómini nostri Iesu Christi custódiat ánimam meam in vitam ætérnam. Amen. Кров Господа нашого Iсуса Христа нехай береже душу мою на вiчне життя. Амiнь.

Причастя вірних

Міністрант і вірні промовляють з поклоном:
℞. Confíteor Deo omnipoténti, beátæ Maríæ semper Vírgini, beáto Michaёli Archángelo, beáto Ioánni Baptístæ, sanctis Apóstolis Petro et Paulo, ómnibus Sanctis, et vobis, fratres: quia peccávi nimis cogitatióne, verbo et opere: В. Сповідаюся Всемогутньому Богу, Пречистій Приснодіві Марії, святому Архангелу Михаїлу, святому Йоану Хрестителю, святим Апостолам Петру і Павлу, всім Святим і вам, браття, що дуже згрішив я думкою, словом і вчинком:
Тричі б’ємо себе в груди
mea culpa, mea culpa, mea máxima culpa. Ideo precor beátam Maríam semper Vírginem, beátum Michaёlem Archángelum, beátum Ioánnem Baptístam, sanctos Apóstolos Petrum et Paulum, omnes Sanctos, et vos, fratres, oráre pro me ad Dóminum Deum nostrum. моя вина, моя вина, моя дуже велика вина. Тому благаю Пречисту Приснодіву Марію, святого Архангела Михаїла, святого Йоана Хрестителя, святих апостолів Петра і Павла, усіх Святих і вас, браття, моліться за мене до Господа Бога нашого.
Священик просить за всіх вірних:
℣. Misereátur vestri omnípotens Deus, et, dimíssis peccátis vestris, perdúcat vos ad vitam ætérnam. С. Хай змилосердиться над вами Всемогутнiй Бог i, вiдпустивши вам грiхи вашi, допровадить вас до життя вiчного.
℞. Amen В. Амiнь.
℣. Indulgéntiam, absolutiónem et remissiónem peccatórum nostrórum tríbuat nobis omnípotens et miséricors Dóminus. С. Прощення, розрiшення й вiдпущення грiхiв наших нехай подасть нам всемогутнiй i милосердний Господь.
℞. Amen В. Амiнь.
Священик повертається до вірних з пушкою і, тримаючи Святу Гостію, промовляє:
Ecce Agnus Dei: ecce qui tollit peccáta mundi. Ось Агнець Божий, ось Той, Хто бере грiхи свiту.
Всі тричі проказують наступну молитву, при цьому щоразу б’ючи себе в груди:
Dómine, non sum dignus, ut intres sub tectum meum: sed tantum dic verbo, et sanábitur ánima mea. (ter) Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лиш слово, i одужає душа моя. (тричі)
Священик підходить до причасників, котрі стоять на колінах вздовж вівтарної перегородки, та, благословляючи кожного Гостією, говорить:
Corpus Dómini nostri Jesu Сhristi сustódiat ánimam tuam in vitam ætérnam. Amen. Тiло Господа нашого Iсуса Христа хай збереже твою душу на життя вiчне. Амiнь.
Причасник на це нічого не відповідає. Священик подає Гостію йому в вуста. Причастившись, кожен повертається на своє місце та лишається стояти на колінах, поки не закінчиться причастя всіх вірних та не буде зачинено кивот. В цей час можуть співатися різні духовні пісні. Коли вже всі причастилися, священик повертається до вівтаря і ставить пушку у кивот.

Подяка

Потім міністрант бере ампули і наливає вино в чашу, щоб обмити її, і священик споживає його, промовляючи:
Quod ore súmpsimus, Dómine, pura mente capiámus: et de munere temporáli fiat nobis remédium sempitérnum. Те, що ми спожили вустами, Господи, нехай сприймемо чистим розумом, i дар цей дочасний хай стане нам ліком на вічність.
Міністрант над чашею поливає пальці священика вином і водою, котрий молиться:
Corpus tuum, Dómine, quod sumpsi, et Sanguis, quem potávi, adhǽreat viscéribus meis: et præsta; ut in me non remáneat scélerum mácula, quem pura et sancta refecérunt sacraménta: Qui vivis et regnas in sǽcula sæculórum. Amen. Тiло Твоє, Господи, Яке я спожив, i Кров, Що випив, хай прилине до мого внутрішнього єства, і нехай жодної плями гріха не залишиться в мені, бо я живився чистим і святим Таїнством, Корий живеш i царюєш на вiки вiчнi. Амiнь.
Священик витирає чашу і накриває її вельоном. В цей час міністрант переносить месал. Звівши руки, священик читає текст співу на Причастя.

Антифон на Причастя

Священик переходить на праву сторону і читає антифон на Причастя.

Молитви після Причастя

℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Orémus С. Молімся.
Священик читає молитву після Причастя. Разом із священиком подякуймо Господу Богу, що Він зволив нам причаститися Тіла Свого Сина Ісуса Христа, і просімо, щоб це Святе Причастя дало нам силу гідно виконувати наші обов’язки і привело нас до вічного життя через того ж Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Богом Отцем у єдності Святого Духа.
℣. Per ómnia sǽcula sæculórum. С. На віки віків.
℞. Amen. В. Амінь.
Після закінчення молитви священик повертається до середини вівтаря, цілує його і, повертаючись до вірних, каже:
℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Ite, Missa est. С. Iдiть, жертва звершена.
℞. Deo grátias. В. Богу подяка.
МП та у жалобних Месах священик каже:
℣. Requiescant in pace. С. Нехай спочивають у мирі.
℞. Amen. В. Амінь.

Остання молитва

Вірні клякають, а священик, схилившись над вівтарем, говорить:
Pláceat tibi, sancta Trínitas, obséquium servitútis meæ: et præsta; ut sacrifícium, quod óculis tuæ maiestátis indígnus óbtuli, tibi sit acceptábile, mihíque et ómnibus, pro quibus illud óbtuli, sit, te miseránte, propitiábile. Per Christum Dóminum nostrum. Amen. О Пресвята Тройце, хай приємна буде Тобi покiрнiсть мого служiння, вчини, щоб жертва, яку я, негiдний, занiс перед очi Твого Маєстату, була Тобі приємна, а менi та всiм, за кого я її приніс, принесла примирення з Тобою через Твоє милосердя. Через Христа, Господа нашого. Амiнь.

Благословення

Священик цілує вівтар, а при слові «Pater» повертається до вірних і благословляє всіх знаком хреста.
Benedícat vos omnípotens Deus, Pater, et Fílius, et Spíritus Sanctus. С. Нехай благословить вас Бог Всемогутнiй — Отець i Син, i Святий Дух.
℞. Amen. В. Амінь.

Останнє Євангеліє

Вірні встають. Священик переходить на ліву сторону. Він робить знак хреста спочатку на вівтарі, потім на чолі, на устах і на серці.
℣. Dóminus vobíscum. С. Господь з вами.
℞. Et cum spíritu tuo. В. I з духом твоїм.
℣. Initium sancti Evangélii secúndum Ioánnem. С. Початок Євангелiя вiд Йоана.
℞. Glória tibi, Dómine. В. Слава Тобі, Господи.
In princípio erat Verbum, et Verbum erat apud Deum, et Deus erat Verbum. Hoc erat in princípio apud Deum. Omnia per ipsum facta sunt: et sine ipso factum est nihil, quod factum est: in ipso vita erat, et vita erat lux hóminum: et lux in ténebris lucet, et ténebræ eam non comprehendérunt. Fuit homo missus a Deo, cui nomen erat Ioánnes. Hic venit in testimónium, ut testimónium perhibéret de lúmine, ut omnes créderent per illum. Non erat ille lux, sed ut testimónium perhibéret de lúmine. Erat lux vera, quæ illúminat omnem hóminem veniéntem in hunc mundum. In mundo erat, et mundus per ipsum factus est, et mundus eum non cognóvit. In própria venit, et sui eum non recepérunt. Quotquot autem recepérunt eum, dedit eis potestátem fílios Dei fíeri, his, qui credunt in nómine eius: qui non ex sanguínibus, neque ex voluntáte carnis, neque ex voluntáte viri, sed ex Deo nati sunt. (genuflectit dicens) ET VERBUM CARO FACTUM EST, (et surgens prosequitur:) et habitávit in nobis: et vídimus glóriam eius, glóriam quasi Unigéniti a Patre, plenum grátiæ et veritatis. С. Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У ньому було життя, і життя було – світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому – Йоан. Прийшов він свідком – свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. Не був він світло – був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його. Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли. Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують; які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише – від Бога народилися. (приклоняємо праве коліно) І СЛОВО СТАЛО ТІЛОМ, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.
℞. Deo gratias. В. Богу подяка.

МОЛИТВИ ПІСЛЯ КОЖНОЇ ТИХОЇ МЕСИ

слід відмовляти навколішки за приписом Папи Лева XIII

Після тихої Меси священик, стоячи на колінах біля сходів вівтаря, промовляє з вірними такі молитви. Рекомендується, щоб вірні також читали ці молитви самостійно після урочистої Святої Меси.
Тричі молимось "Ave María"
℣. Ave María, grátia plena, Dóminus tecum, benedícta tu in muliéribus et benedíctus fructus ventris tui, Iesus. С. Радуйся, Марiє, Благодатi повна! Господь з Тобою! Благословенна Ти мiж жiнками і благословенний плiд лона Твого, Iсус.
℞. Sancta María, Mater Dei, ora pro nobis peccatóribus, nunc et in hora mortis nostræ. Amen. В. Свята Марiє, Мати Божа, молися за нас, грiшних, нинi i в годину нашої смертi. Амiнь.

Антифон

Salve Regína, Mater misericórdiæ, vita, dulcédo, et spes nostra, salve. Ad te clamámus, éxsules fílii Evæ. Ad te suspirámus geméntes et flentes in hac lacrymárum valle. Eia ergo, Advocáta nostra, illos tuos misericórdes óculos ad nos convérte. Et Iesum, benedíctum fructum ventris tui, nobis, post hoc exílium, osténde. O clemens, o pia, o dulcis Virgo Mária. В. Радуйся, Царице, Мати милосердя, життя, насолодо і надіє наша, радуйся. Взиваємо до Тебе, вигнані потомки Євині. До Тебе зітхаєм, стогнучи і плачучи на цій долині сліз. Тому, Заступнице наша, свої милосердні очі до нас зверни. Й Ісуса, благословенний плід утроби твоєї, нам у цім вигнанні покажи. О щедра, о милостива, о солодка Діво Маріє.
℣. Ora pro nobis, sancta Dei Génitrix. С. Молися за нас, Пресвята Богородице.
℞. Ut digni efficiámur promissiónibus Christi. В. Щоб ми удостоїлись обiтниць Христових.
℣. Orémus. Deus, refúgium nostrum et virtus, pópulum ad te clamántem propítius réspice; et intercedénte gloriósa, et immaculáta Vírgine Dei Genitríce María, cum beáto Ioseph, eius Sponso, ac beatis Apóstolis tuis Petro et Paulo, et ómnibus Sanctis, quas pro conversióne peccatórum, pro libertáte et exaltatióne sanctæ Matris Ecclésiæ, preces effúndimus, miséricors et benígnus exáudi. Per eúndem Christum Dóminum nostrum. С. Молiмся. Боже, Притулку й Сило наша, милостиво поглянь на народ, що до Тебе взиває, та за заступництвом Преславної та Непорочної Дiви Богородицi Марiї з блаженним Йосифом, Її обручником та блаженними апостолами Твоїми Петром i Павлом, та всiми святими, милостиво й прихильно вислухай молитви, якi приносимо Тобi за навернення грiшникiв i за свободу та пiднесення святої Матерi-Церкви. Через Того ж Христа, Господа нашого.
℞. Amen. В. Амінь.

Молитва до св. Архангела Михаїла (приватний екзорцизм)

Sancte Míchaël Archángele, defénde nos in prǽlio; contra nequítiam et insídias diáboli esto præsídium. Imperet illi Deus, súpplices deprecámur: tuque, Princeps milítiæ Cæléstis, sátanam aliósque spíritus malígnos, qui ad perditiónem animárum pervagántur in mundo, divína virtúte in inférnum detrúde. Святий Архангеле Михаїле, будь нам захистом у битві; поборником проти злоби й пасток диявола. Хай накаже йому Бог, благаємо: а ти, Князю воїнства Небесного, сатану та інших злих духів, що на погибель душ блукають по світу, скинь божественною силою в пекло.
℞. Amen. В. Амінь.

Стрілистий акт до Найсвятішого Серця Ісусового

Тричі повторюємо і при цьому б'ємо себе в груди.
℣. Cor Iesu sacratíssimum. С. Пресвяте Серце Iсусове,
℞. Miserére nobis. В. Помилуй нас.